Аналіз крові на глюкозу

Загальна інформація про дослідження

Глюкоза – це простий цукор, який є організмом основним джерелом енергії. Вуглеводи, що вживаються людиною, розщеплюються на глюкозу та інші прості цукру, які засвоюються тонким кишечником і надходять у кров.

Організм може використовувати глюкозу завдяки інсуліну – гормону, що виробляється підшлунковою залозою. Він регулює рух глюкози з крові у клітини організму, змушуючи їх накопичувати надлишок енергії як короткочасного резерву – глікогену чи формі тригліцеридів, що відкладаються у жирових клітинах. Людина не може жити без глюкози та без інсуліну, вміст яких у крові має бути збалансований.

Підтримка норми глюкози в крові має вкрай важливе значення. Коли механізм зворотного зв’язку “глюкоза-інсулін” працює справно, вміст глюкози у крові залишається досить стабільним. Якщо ж цей баланс порушується і рівень цукру в крові зростає, то організм прагне відновити його, по-перше, виробленням більшої кількості інсуліну, а по-друге, виведенням глюкози із сечею.

Крайні форми гіпер- та гіпоглікемії (надлишку та нестачі глюкози) можуть загрожувати життю хворого, викликаючи порушення роботи органів, пошкодження мозку та кому. Хронічно підвищений вміст глюкози в крові може призвести до пошкодження нирок, очей, серця, кровоносних судин та нервової системи. Хронічна гіпоглікемія небезпечна ураженням мозку та нервової системи.

Для чого використовується вимір глюкози в крові?

Рівень глюкози важливий при діагностиці гіпер- та гіпоглікемії та, відповідно, при діагностиці цукрового діабету, а також для його подальшого моніторингу. Аналіз на цукор може бути зроблений натще (після 8-10 годин голодування), спонтанно (у будь-який час), після їжі, а також може бути частиною орального глюкозотолерантного тесту (ГТТ).

При виявленні діабету рекомендується проводити аналіз глюкози в крові натще або глюкозотолерантний тест. Причому для остаточного підтвердження діагнозу аналізи повинні проводитись дворазово в різний час.

Більшість вагітних жінок перевіряється на гестаційний діабет (тимчасовий різновид гіперглікемії) між 24-м та 28-м тижнями вагітності.

Коли призначається аналіз на глюкозу?

• Визначення глюкози призначають при профілактичному обстеженні пацієнтів без підозри на діабет, оскільки діабет – це захворювання, яке починається з незначних симптомів. Особливо важливо стежити за рівнем глюкози в крові пацієнтам із генетичною схильністю до діабету, з підвищеною масою тіла та тим, хто старше 45 років.
• При діагностиці діабету у пацієнтів із симптомами гіпер- або гіпоглікемії. Симптоми гіперглікемії або підвищеного цукру: підвищена спрага, посилене сечовипускання, стомлюваність, неясність зору, підвищена сприйнятливість до інфекцій. Симптоми гіпоглікемії або зниженого цукру: пітливість, підвищений апетит, неспокій, помутніння свідомості, неясність зору.
• У разі втрати свідомості або сильної слабкості для з’ясування, чи не викликані вони низьким рівнем цукру в крові.
• Якщо у пацієнта зафіксовано переддіабетичний стан (при якому вміст плазмової глюкози вищий за норму, але нижчий, ніж у хворих на діабет), аналіз проводиться через регулярні інтервали.
• Особам, у яких діагностовано цукровий діабет, тест на глюкозу в крові призначають спільно з аналізом на глікований гемоглобін (А1с), щоб простежити зміну вмісту глюкози в крові за тривалий проміжок часу.
• У деяких випадках аналіз на глюкозу в плазмі може проводитися спільно з аналізом на інсулін та С-пептид для моніторингу вироблення інсуліну.
• Вагітні зазвичай перевіряються на гестаційний діабет у кінці терміну. Якщо у жінки було виявлено гестаційний діабет до цього, то вона здає аналіз на глюкозу протягом усієї вагітності, а також після пологів.