Код послуги | Назва медичної послуги | Одиниця виміру | Ціна, грн |
---|---|---|---|
108 | Електрокардіографія(ЕКГ) | дослідження | 250 |
537 | Електрокардіографія(ЕКГ)( профогляд) | дослідження | 75 |
113 | Дослідження функції зовнішнього дихання | дослідження | 450 |
538 | Дослідження функції зовнішнього дихання(профогляд) | дослідження | 125 |
383 | Холтерівське моніторування ЕКГ | дослідження | 900 |
575 | Холтерівське моніторування ЕКГ з добовим моніторуванням артеріального тиску | дослідження | 1100 |
384 | Реовазографія 1-го сегменту на 2-х кінцівках у спокої | дослідження | 350 |
385 | Реовазографія 1-го сегменту на 2-х кінцівках після функціональної або медикаментозних проб | дослідження | 350 |
387 | Реоенцефалографія | дослідження | 400 |
392 | Ехокардіографія | дослідження | 660 |
395 | Велоергометрія | дослідження | 830 |
396 | Добове моніторування артеріального тиску | дослідження | 800 |
427 | Електроенцефалографія | дослідження | 900 |
666 | Реовазографія верхніх кінцівак з холодовою пробою | дослідження | 700 |
В кабінетах функціональної діагностики поліклініки виконуються наступні види досліджень
Метод обстеження загального та органного кровообігу, що ґрунтується на реєстрації коливань електричного опору живих тканин організму при пропусканні через них електричного струму.
Суть методу реографії полягає у графічній реєстрації змін електропровідності тканин, що залежить від кровонаповнення судин при пульсових коливаннях крові. Показником зміни кровонаповнення є пульсове коливання імпедансу (повного електричного опору) обстежуваного органу. Величина кровонаповнення визначається насамперед об’ємом крові і позначається на амплітуді реографічної кривої. Крива, що зображає ці пульсові коливання електричного опору називається реограмою.
Метод діагностики, що дозволяє судити про стан периферійного кровонаповнення кінцівок, патологічні зміни судин, а саме тонус та еластичність судинної стінки.
За допомогою РВГ можливо виявити як органічні так і функціональні порушення. Для диференційної діагностики цих порушень, а також виявлення прихованих порушень периферійних судин та виявлення компенсаторних можливостей системи кровообігу застосовуємо функціональні проби з нітрогліцерином, холодову пробу, пробу з фізичним навантаженням.
Навантажувальні проби – поширений і доступний метод діагностики та обстеження хворих з серцево – судинними захворюваннями. Діагностичне значення реєстрації ЕКГ під час навантаження було встановлено ще у 1928 році, коли Feil Siegel описали зміни сегмента ST і зубця Т у пацієнтів із стабільною стенокардією напруги.
Навантаження – фізіологічний стрес, здатний виявити порушення з боку серцево – судинної системи, яких немає у спокої.
З огляду на це – навантаження можна використовувати для оцінки функціонального стану системи кровообігу. В 1929 році Master i Oppenheimer розробили стандартизований протокол навантаження для оцінки функціонального стану пацієнтів з ішемічною хворобою серця.
Протоколи для клінічних фізичних навантажень включають початкове навантаження, прогресивне збільшення його потужності без зупинки і з адекватним періодом часу на кожному рівні навантаження, а також відновлювальний період.
Таким чином, застосування дозованих фізичних навантажень дозволяє:
Проба з дозованим фізичним навантаженням проводиться у спеціально оснащеному приміщенні. Обов’язковою умовою безпечності є постійний контроль за електрокардіограмою, артеріальним тиском та станом хворого.
Широко застосовується для реєстрації стану загальної і регіонарної гемодинаміки головного мозку у спокої та при різних функціональних пробах (в тому числі фармакологічних).
Докладний аналіз РЕГ має діагностичне значення та допомагає у виборі диференційованої терапії при судинних, травматологічних та інших ураженнях мозку.
Один з найбільш інформативних і доступних неінвазивних методів діагностики ІХС, порушень провідності та серцевого ритму, а також оцінки ефективності лікування серцево-судинних захворювань.
Метод названий на честь американського дослідника Нормана Холтера, який запровадив радіоелектрокардіографію і вперше здійснив тривалу реєстрацію ЕКГ в умовах звичайної добової активності пацієнта, що дає змогу кардинально підвищити чутливість електрокардіографічного методу.
Холтерівське (добове, амбулаторне) моніторування ЕКГ – тривала реєстрація ЕКГ в умовах повсякденної активності пацієнта з подальшим аналізом отриманого запису. Важливим напрямком розвитку методу стало поліфункціональне моніторування, при якому, поряд з ЕКГ, реєструють артеріальний тиск та інші фізіологічні параметри.
Для діагностики більшості аритмій достатньо моніторування ЕКГ протягом 24 годин. У протоколах результатів холтерівського моніторування ЕКГ подається інформація про характеристики синусового ритму, кількісну та якісну оцінку виявлених порушень ритму і провідності, змін процесів реполяризації, взаємозв’язок виявлених подій та клінічної симптоматики.
Розширене заключення може додатково включати оцінку роботи електрокардіостимулятора, імплантованого кардіовертера-дефібрілятора, аналіз варіабельності серцевого ритму, пізніх потенціалів шлуночків та деяких інших параметрів.
Основні показання для проведення холтерівського моніторування ЕКГ:
80–ті – 90-ті роки були епохою втілення у неврологічну діагностику методів нейровізуалізації комп’ютерної рентгенівської томографії, ядерно-магнітно-резонансної томографії (ЯМРТ), позитронно–емісійної томографії (ПЕТ) та інших, вирішуючих, в основному, задачу діагностики, причому шляхом прямого зображення органічних структурних морфологічних і частково дизметаболічних розладів. У зв’язку з цим з’явилася думка про закінчення ери електроенцефалографії. Одночасно у всьому світі має місце майже революційна активізація досліджень у сфері електроенцефалографії з якісним та кількісним удосконаленням апаратури й методів аналізу, розширенням діапазону застосування методу.При епілепсії електроенцефалографічне дослідження має особливо важливе діагностичне значення Специфіка хвороби, яка проявляється періодичними нападами, котрі виникають часто на фоні загального благополуччя та відсутність клінічної симптоматики, неможливість для лікаря у більшості випадків, особливо у амбулаторних хворих, бачити епілептичний напад, амнезія, що супроводжує напад, значно утрудняють, а в ряді випадків роблять неможливу клінічну діагностику без допомоги ЕЕГ. Простіше питання про наявність або відсутність епілепсії вирішується при виявленні на ЕЕГ епілептиформної активності.
В кабінеті функціональної діагностики використовується апарат Фірми «ДХ-системи », м.Харків.
Значна кількість ускладнень артеріальної гіпертензії, втрати з причини непрацездатності та смертність зумовлюють те, що діагностика і лікування артеріальної гіпертензії залишаються проблемою номер один сучасної медицини.
Основним методом виявлення артеріальної гіпертензії та оцінки ефективності терапії в повсякденній практиці залишається одно – або кількаразове (триразове за рекомендаціями ВООЗ) вимірювання артеріального тиску. Певний прогрес в уточненні та доповненні традиційного одноразового вимірюванні артеріального тиску пов’язаний з впровадженням методу добового моніторування артеріального тиску.
Важливим моментом є визначення мети даного дослідження.
Використання добового мониторування артеріального тиску доцільне:
В кабінеті функціональної діагностики використовуємо добовий монітор артеріального тиску «АВРМ – 04» фірми «Meditech», Угорщина.
Застосування методу добового моніторування артеріального тиску у комплексі обстеження хворих на артеріальну гіпертензію дає змогу значно покращити якість діагностики та оптимізувати лікування даної категорії пацієнтів.